Фармакология (грекча Pharmacon-дори,logos-таълимот) тирик организмларга доривор моддаларнинг таъсир хусусиятларини ўрганувчи фан ҳисобланади. Фармакология кенг- кўламда изланишлар олиб бориладиган, кўп қиррали фан сифатида, дори воситаларининг рецепторларга, алоҳида тўқималар ҳамда уларни ҳосил бўлиш даражасигача бўлган ва буни умумий қилиб айтадиган бўлсак бутун организм доирасида бўладиган таъсир хусусиятларни ўз ичига олади. Замонавий фармакология фанининг ўзига хос бўлган ҳозирги босқичи доимий илмий тадқиқотлар натижасидир. Ҳозирги вақтда экспериментал ва клиник фармакология фани фақатгина фармакологик моддаларнинг тўлиқ организмга бўлган таъсирини урганиш билан чегараланиб қолмасдан, балки юқори молекулалар даражасида юзага келадиган таъсир хусусиятларни ўрганишга бағишланган бўлиб ва бунга бўлган қизиқиш эса кундан -кунга ортиб бормоқда. Замонавий тушунча бўйича айтадиган бўлсак, фармакология-организмда мавжуд турли хил даражадаги физиологик тизимларнинг, доривор моддалар билан ўзаро таъсиридаги қонуниятларни урганувчи фан дейишимиз мумкин бўлади.